На підставі узагальнення нумізматичного матеріалу досліджено процес проникнення та обігу античних і середньовічних монет на Буковині. Проаналізовано особливості організації монетного двору, а також грошового обміну у князівствах, наведено напрямки торгово-економічних зв'язків. Охарактеризовано грошові одиниці середньовіччя на території краю, зокрема, мідний дінар із стародавніх Чернівців, візантійську монету з Чорнівського феодального замку, гроші та дірхеми гарнізону фортеці в Зеленій Липі, молдавський гріш із Василева, боратинку з Романківців.

На основе обобщения нумизматического материала исследован процесс проникновения и курсирования античных и средневековых монет на Буковине. Проанализированы особенности организации монетного двора, а также денежного обмена в княжествах, рассмотрены направления торгово-экономических связей. Охарактеризованы денежные единицы средневековья на территории края, в частности, медный динар из древнего Черновца, византийская монета из Чернивского феодального замка, деньги и дирхемы гарнизона крепости в Зеленой Липе, молдавский грош из Васильева, боратинка из Романковцев.

На підставі архівного матеріалу досліджено процес поширення та утвердження християнського віровчення в межиріччі Верхнього Прута та Середнього Дністра. Проаналізовано вплив християнства на культуру місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд, культові споруди, християнську та язичницьку символіку, виявлені на території регіону. Розглянуто релігійний синкретизм християнських і первісних вірувань доби середньовіччя, зокрема, амулети та обереги, гончарне тавро на посуді.

На основе архивного материала исследован процесс расширения и утверждения христианского вероучения в межречье Верхнего Прута и Среднего Днестра. Проанализировано влияние христианства на культуру местного населения. Охарактеризованы погребальный обряд, культурные сооружения, христианская и языческая символика, вывленные на территории региона. Рассмотрен религиозный синкретизм христианских и первичных верований периода средневековья, в частности, амулеты и обереги, гончарные клейма на посуде.

На підставі комплексного аналізу писемних джерел, археологічного, нумізматичного матеріалів розглянуто історичний розвиток давньоруського (давньоукраїнського) населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (Українська Буковина) в XI - першій половині XIII ст. Описано основні види господарської діяльності місцевого населення, наведено напрямки торговельно-економічних зв'язків, проаналізовано розвиток суспільно-політичних і культурних відносин.

На основе комплексного анализа письменных источников, археологического, нумизматического материалов рассмотрено историческое развитие древнерусского (древнеукраинского) населения междуречья Верхнего Прута и Среднего Днестра (Украинская Буковина) в ХІ - первой половине ХІІІ вв. Описаны основные виды хозяйственной деятельности местного населения, приведены направления торгово-экономических связей, проанализировано развитие общественно-политических и культурных отношений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-3

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес історичного розвитку давньоруського населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний статус. Вивчено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливості у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо християнізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Наведено характеристику християнських культових споруд. Значну увагу приділено християнській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемності й освіченості у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) старожитностей земель Русі - України.

Охарактеризовано металеві навершя булав давньоруського часу, знайдені на території Буковини. Надано їх детальний опис та класифікацію. На підставі знахідки з с. Галиця зроблено спробу реконструкції процесу виготовлення бронзового навершя. Запропоновано доповнення до вже існуючої класифікації давньоруських булав.

Наведено результати спільних досліджень інструментальних даних щодо місцевих землетрусів, одержаних на цифрових сейсмічних станціях Геофізичної служби РАН та Інституту геофізики НАН України. Надано результати дослідження криворізького землетрусу 25.12.2007 за даними його реєстрації на цифрових сейсмічних станціях РАН, НАН України із залученням матеріалів спостережень окремих станцій національних мереж Румунії, Чехії, Німеччини, Туреччини та ін.

Проаналізовано предмети озброєння дальнього та ближнього бою, а саме наконечники стріл та бронзове навершя руків'я середньовічного меча, виявлені під час дослідження Чорнівського городища першої половини XIII ст. у 2012 р. Здійснено типологізацію та аналіз предметів озброєння. Виявлені матеріали містять важливі дані з військово-політичної історії Буковини та надають змогу простежити взаємовідносини військового контингенту Чорнівського городища з суміжними територіями Русі та Європи у XIII ст.

Рассмотрены находки земледельческих орудий труда и палеоботанические материалы из поселений типа Луки Райковецкой и древнерусских городищ на территории Буковины. О переходе населения региона в VIII - IX вв. к паровой системе земледелия свидетельствует появление новых сельскохозяйственных орудий (наральников с плечиками, мотыг, серпов, по форме близких к эллипсоидной кривой); переход к ручным мельницам с выгнутым нижним и выпуклым верхним поставами; культивирование озимой ржи. В древнерусское время использовались эффективные ранние (древнерусские) плуги. Уборка урожая производилась серпами и косами-горбушами. Основными культурами были рожь, просо, ячмень и овес. Также выращивали пшеницу, бобовые и технические культуры. Основной системой земледелия была паровая (двух- и трехполье).

Висвітлено життєвий і творчий шлях чехословацького археолога українського походження Івана Борковського - першовідкривача празької археологічної культури.

Запропоновано структурно-функціональну модель, яка надає можливість систематизувати результати експертних оцінок та за допомогою спеціального математичного апарату вибрати найбільш ефективний механізм побудови інформаційно-аналітичної системи. Описано програмне забезпечення, яке реалізує положення аксіоматичних основ теорії побудови інформаційних систем і дозволяє аналізувати структурно-функціональні складові відповідної структурно-функціональної моделі інформаційно-аналітичної системи.

Розглянуто минуле Буковинського краю через призму меморіальних настільних, нагородних медалей, значків і відзнак різних формувань, товариств і організацій, які діяли в регіоні з кінця XVIII ст. до 1940-х рр. Акцентовано увагу на пам'ятках медальєрного мистецтва й об'єктах фалеристики як цінних історичних джерелах для висвітлення недостатньо вивчених і невідомих сторінок з історії Буковини. Описано та класифіковано екземпляри настільних медалей, нагород і значків, пов'язаних з подіями у краї в період його входження до складу Австро-Угорської імперії та королівської Румунії.

Исполнилось 100 лет со дня рождения известного украинского археолога, историка, краеведа, популяризатора археологических знаний Бориса Анисимовича Тимощука (1919 - 2003). Большая часть жизни и научного творчества ученого связана с Буковиной и г. Черновцы. Свою научную деятельность он начал в конце 1940-х гг. в качестве археолога в местном областном краеведческом музее. В конце 1960-х г. перешел на работу в Черновицкий государственный университет, а в 1970 г. продолжил свою научно-исследовательскую деятельность в Черновицком отделе Института истории АН Украины. В 1984 - 1997 гг. работал на должности ведущего научного сотрудника Института археологии АН СССР (с 1992 г. - Института археологии РАН). С именем Б. А. Тимощука связано открытие большинства археологических памятников Буковины. Особое место в его научной деятельности занимали исследования раннеславянских древностей пражско-корчакской и райковецкой культур, а также археологические памятники эпохи Киевской Руси и Галицко-Волынского княжества. Археологические исследования Б. А. Тимощука продолжают его ученики и последователи. В Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича проводятся научные конференции в честь Б. А. Тимощука. На доме, где жил ученый, установлена мемориальная доска. Решением Черновицкого городского совета одна из улиц города названа его именем. В 2018 г. Б. А. Тимощук награжден Почетным знаком отличия Черновицкого областного совета "За заслуги перед Буковиной" (посмертно).

Розглянуто проблеми експертизи японської мініатюрної скульптури нецке. Висвітлено питання експертизи й атрибуції пам'яток українського церковного гаптування XVII - XVIII ст. Розкрито окремі аспекти атрибуції майсенської порцеляни. Досліджено проблеми атрибуції портретів церковних діячів (за матеріалами збірки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника). Описано основні методи проведення експертизи ікон у дорогоцінних шатах XIX ст. Розглянуто особливості іконографії та стилю творів дерев'яної різьбленої сакральної пластики XVI - XIX ст. Проаналізовано сучасний стан державної експертизи культурних цінностей в Україні.

У історико-нумізматичному дослідженні на тлі військово-політичних подій, пов'язаних із російсько-турецькою війною 1768 - 1774 рр., розглянуто обставини виникнення та діяльності приватного монетного двору Петра-Миколая Гартенберга фон Садогурського. Проаналізовано типологію відкарбованих монет, їхній обіг на території Молдовського та Волоського князівств. Простежено подальшу долю поселення ремісників-монетарів, яке отримало назву Садогура (сучасна Садгора - район м. Чернівці).

Висвітлено питання дослідження методів реставрації пам'яток історії та культури в складних інженерно-геологічних і сейсмічних умовах, а саме: мінімізація та усунення негативних інженерно-геологічних факторів; конструктивні заходи щодо збереження пам'яток історії і культури; архітектурна реставрація пам'яток історії і культури в умовах негативного впливу зовнішнього природного середовища. Наведено розвідки експертів-науковців з України, Польщі, Алжиру та Ізраїлю.

Вміщено наукові праці, що підготували вітчизняні історики, археологи, мистецтвознавці та музеєзнавці у рамках заходів зі створення Музею І. Мазепи у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Означено характерні риси образотворчого мистецтва Києва мазепинської доби. Висвітлено археологічні дослідження комплексу “Мазепиних” мурів Києво- Печерської лаври. Розглянуто історичний вчинок І. Мазепи в контексті сприйняття понять “зрада” і “героїзм”.

Висвітлено життєвий шлях та науковий доробок видатного українського археолога зі світовим ім'ям Бориса Онисимовича Тимощука (1919 - 2003). Визначено вклад ученого у вивчення найдавнішого минулого Буковини, проаналізовані його основні праці з історії давніх слов'ян та Київської Русі. Акцентовано на значенні робіт науковця у вивченні формування слов'янської общини (громади) та еволюції язичницьких вірувань та обрядів.

Висвітлено актуальні питання щодо реалізації та законодавчого забезпечення національної політики у сфері музейництва та реставрації. Розглянуто проблеми діяльності музейних інституцій і їх роль у збереженні культурної спадщини, реставрації музейних пам'яток, а також підготовки відповідних фахових кадрів. Наведено результати дослідження ступеня старіння в'язива в олійному живописі та ПВА темпері методом інфрачервоної спектроскопії (ATR-FTIR). Описано особливості реставрації маслянки Будянської фарфоро-фаянсової фабрики з колекції Національного музею-заповідника українського гончарства. Увагу приділено проблемі етикетажу в сучасній експозиції (на основі аналізу музейної практики). Подано інформацію щодо польової консервації скляних виробів із розкопок 2018 р. на території Національного заповідника "Софія Київська". Досліджено вологість конструктивних елементів підземних пам'яток Києво-Печерської лаври з метою розробки заходів їх збереження.

Увагу приділено питанням відсутності у будівель, що є пам’ятками архітектури, системи захисту від надмірного зволоження, яка створює велику небезпеку як для конструкцій, так і для їх художнього оформлення. Охарактеризовано загальну тенденцію підйому рівня грунтових вод, активну господарську діяльність, забудову прилеглих територій, пристосування історичних будівель під нові функції - все це створює небезпеку збереженню історико-культурного надбання. Досліджено вплив атмосферних умов на стан збереження та методи реставрації настінного живопису в гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла (колишньому костелі Ордену єзуїтів) у Львові. Проаналізовано проблеми аварійного стану історичних мечетей Алжиру й їх реставрація. Розглянуто особливості будівництва та причини аварійного стану дерев’яних церков Київщини в історичних джерелах.